Логотип

Сто днів у Німецькій школі Києва

21.12.2019

Особистісний розвиток

Зараз грудень 2019 року. 100 днів тому мені пощастило познайомитись з колективом Німецько-української школи в м. Києві. Це мотивовані, зацікавлені у своїй праці та відкриті люди, – 26 викладачів, 5 вихователів та 6 спеціалістів адміністрації. Всі працівники активно беруть участь у процесі навчання дітей та позитивно ставляться до школи. Всі без винятку готові “пройти додаткову милю”.

Наприкінці минулого навчального року Шкільне об’єднання (як роботодавець) вперше створила прозору та зрозумілу структуру зарплат для працівників. З моєї точки зору, це вкрай необхідний захід, який позитивно вплинув на структуру роботи та мотивації співробітників, радію його успішній реалізації. І беру це за приклад, як хотів би надалі розробляти рішення з управління разом із відповідальними комітетами школи, а не лише займатися сферою розвитку персоналу. Тут я бачу наступні напрямки роботи:

  • організовувати та удосконалювати навчання;
  • зробити прозорою сферу задач та скоротити години навчання;
  • запровадити процеси управління здоров’ям;
  • визначити права та обов’язки ;
  • посилити та розподілити обов’язки, зробити опис функціонування різних сфер школи;
  • пояснити роль та власне розуміння розширеного управління школою;
  • встановити культуру оцінювання / запровадити бесіди з працівниками;
  • сформувати загальний термін “культура відповідальності”.

Найбільша складність полягає у підборі персоналу з Німеччини. Дуже важко зацікавити кваліфікованих викладачів працювати у Києві. Образ України в Німеччині негативний, тому ми повинні шукати інші шляхи розв’язання питання. Зокрема, важливо набрати персонал у галузі німецької мови як іноземної. Ми також повинні дати нашим працівникам можливість продовжувати навчання в цьому напрямку, що позитивно вплине на розвиток школи та потребує інвестування.

Розвиток якості викладання

Я все ще спостерігаю за ситуацією та поки не зробив жодних вагомих висновків щодо оцінки якості викладання у школі. Я відвідав окремі заняття, але цього недостатньо для всебічного аналізу. Зараз я вивчаю навчальні плани на рік та контрольні роботи учнів. Та провів індивідуальні бесіди у цьому напрямку.

Як ви знаєте, в цьому році збільшилася кількість дітей, які вступили до школи з рівнем знання німецької мови нижче В1, тому неминучі відмінності у результатах учнів не через знання предмету, а через недостатній рівень мови. Тому зараз важливо вивести школярів на певний рівень, але ні в якому разі не знижувати їх право на продуктивність. Це завдання складне і вимагає не лише розробки нової концепції, над якою ми працюємо, але й багато терпіння та впевненості у всіх учасників процесу.

Однак, ще існує певна потреба уточнити кількість годин у навчальному плані. Мені відомо, що є кореляція з вищезгаданою темою залучення кваліфікованого персоналу. Та нам завжди у житті доводиться узгоджувати свої цілі з оптимально можливими. Нам потрібно вирішити чи зможемо ми тимчасово не пропонувати взагалі, або зменшити кількість годин окремих другорядних предметів до гранично можливих.

Зовсім інша ситуація у сфері іспиту з німецької мови DaF (див. вище). Для всієї школи стає важливою розробка та впровадження нової концепції навчання. Це тривалий процес і успішні результати не слід очікувати в короткостроковій перспективі. Необхідно розширити цю сферу якісно та кількісно.

Обладнання школи навчальним матеріалом можна схарактеризувати як гарне та дуже гарне. Смартборди, комп’ютери доступні у всіх кімнатах. Додаткова комп’ютерна кімната обладнана і використовується всіма класами. Для уроків з природознавства є всі необхідні матеріали, а з переїздом середньої школи до нового приміщення класи будуть перероблені та облаштовані за потребою. Тільки для фізичного виховання бажано було б додати спортивний інвентар.

Згідно з умовами Постійної конференції міністрів освіти та культури земель у ФРН (Kultusministerkonferenz, KMK), учні нашого 11 класу по завершенню старшої школи мають вперше скласти випускний іспит (Abitur). Це потягне за собою оновлення запропонованого стандарту предметів і розкладу уроків. Тут нам надали кадрові можливості у Німеччині. Однак, з вищезгаданих причин, прийняття на роботу також є дуже складним, надзвичайно трудомістким та затратним за часом процесом.

Отже, ми працюємо над цим.

 

Організаційний розвиток

Німецько-українська міжкультурна школа в м. Києві організована за принципами Німецької школи за кордоном і працює дуже успішно. Це школа, яка наразі формується та розвивається. В найближчі роки через зміни у середній школі нам доведеться справлятися з новими викликами. Це вже зараз впливає на організацію роботи педагогічного колективу, адміністрації та на контроль за шкільною політикою.

 Щодо педагогічної сторони, я перш за все, бачу завдання у створенні чи перегляді:

  • концепції заміни;
  • плану розподілу бізнес-процесів;
  • використання приміщення;
  • плану розміру класів;
  • співпраці з дитячим садком.

 

З огляду на невеликий склад персоналу та складну ситуацію з обмеженим приміщенням, ці завдання непрості. Якщо ми зможемо переїхати до нової будівлі середньою та старшою школою в найближчому півріччі, це, принаймні, полегшить розв’язання питання щодо більш раціонального використання приміщення. Тут я менше думаю про використання нових приміщень у новій будівлі, що вже активно розробляється, а більше – про перепроєктування та перетворення чинних приміщень у старому будинку. Ми вже розпочали роботу у цьому напрямку.

Завідувач дитячого садка зараз бере участь у засіданнях розширеного керівництва школи. Мета: зробити так, щоб у майбутньому дитячий садок став розумітись як частина Німецько-української міжкультурної школи в м. Києві. Це перший крок до усвідомлення цілісності школи.

Зі збільшенням кількості школярів наша адміністрація стикається з новим об’ємом відповідальних завдань, які потребують багато зусиль. І тут нам потрібно збільшити кількість персоналу, особливо якщо нам доведеться окремо управляти двома-трьома будівлями та розподіляти обов’язки. Як приклад слід згадати зростаючу потребу батьків у забезпеченні безпеки в школі, яку Шкільне об’єднання вирішило задовольнити. Ця пов’язано з величезною адміністративною організацією.

У діючому Правлінні шкільного об’єднання я зустрів дуже далекоглядну, відповідальну та активну команду. Правління інтегрувало нових членів у добре узгоджений план розподілу відповідальності у бізнес-питаннях та вразило своєю енергійною діяльністю, зацікавленістю у спільному результаті.

Батьківський комітет складають відкриті та ініціативі люди, які працюють добровільно та із задоволенням (як і члени Правління школи, до речі). Разом з Комітетом батьків я хотів би поступово, але послідовно розширювати можливості батьків допомагати розвитку школи. Перші завдання, які ми хочемо вирішити разом, включають розробку цільових каналів комунікації та відповідної форми спілкування, що характеризується взаємною оцінкою та залученням батьківських представників до роботи шкільної програми. До цього я прислухався ще на перших зустрічах з представниками батьків і сподіваюся на подальшу конструктивну співпрацю.

Школа має дуже позитивні контакти з посольством ФРН і певні питання завжди знаходять підтримку. Гарну підтримку забезпечують школі Федеральне закордонне Відомство та підпорядковані йому органи, а також представники KMK.

Школа, в нашому розумінні німецької шкільної системи за кордоном, принципово відрізняється від всього іншого. Школа – це жива конструкція, яка потребує постійного переосмислення та керування. Для цього необхідна зацікавленість усіх причетних. Так функціонує наша структура Німецької школи за кордоном. Цей звіт розділений за трьома напрямками: розвиток співробітників, розвиток якості викладання та організаційний розвиток. Попри всі мої наміри щодо майбутнього чіткого структурування, які проглядаються як «червона стрічка» цього звіту, зазначені три сфери розвитку не можуть бути добре реалізовані окремо.

Така ж ситуація з різними органами нашої школи. Ми можемо досягти своєї мети лише разом!

Я хотів би сформувати майбутнє Німецько-української міжкультурної школи в м. Києві з усіма вами – учнями, вчителями, батьками та Шкільним об’єднанням. Разом ми візьмемо на себе відповідальність у формуванні культури та розвитку нашої школи.

Основна увага та мета розвитку нашої школи − це завжди позитивне майбутнє та добробут наших учнів.

Кожні зусилля того варті!

 

З найкращими побажаннями

Геральд Мібс

-керівник школи-